Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Княждвірський»

Командно-штабне навчання
29.03.2012
Вирощування посадкового матеріалу з поліпшеними генетичними властивостями
30.03.2012
Показати всі

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Княждвірський»

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Княждвірський»

В Українських Карпатах є багато цікавих природних об’єктів, які мають велику історичну, наукову та естетичну цінність. До таких природних об’єктів належить ботанічний заказник загальнодержавного значення «Княждвірський». Створений в 1974 році Постановою Ради Міністрів України. Розміщений заказник поблизу села Княждвір Коломийського району на північному, досить стрімкому схилі (25-350) правого берега річки Прут в лісовому масиві  Печеніжинського лісництва ДП “Коломийський лісгосп”. Характеризується мальовничим ландшафтом, джерелами, цікавою рослинністю.

Надзвичайна цінність заказника полягає в тому, що тут зростає зникаючий релікт третинного періоду  – тис ягідний. Це найбільший осередок тиса ягідного в Україні і один з найбільших у Європі. Площа заказника – 208га. Тис росте на площі 70 га на висоті 320-460 м над рівнем моря. Зараз в заказнику обліковано 18 тис. дерев тиса ягідного висотою від 1м і вище. Переважна їх кількість, має діаметр від 2 до 10 см і висотою від 1,5 до 6,5 м. Окремі екземпляри досягли діаметра до 30 см і висоти 13 м. Середній приріст по діаметру дуже малий і становить в середньому 1,5 мм в рік.

За даними М.І. Юзьківа, княждвірські ліси, які розкинулись на схилах правого берега ріки Прут, у свій час належали королям, князям і державним департаментам лісів Австро-Угорщини і Польщі. Ці ліси служили місцем відпочинку і полювання для князів. Звідси і походить назва, яка збереглась до сьогоднішнього дня – Княждвір.

Вперше про княждвірські тиси згадується в роботі Владислава Спаусті «Тис», яка вийшла у Львові в 1893 році.

В 1887-1890 роках в багатьох місцях цього урочища були проведені суцільні рубки, які привели до знищення підросту у пошкодження старих дерев тиса. Вони стали причиною перших зсувів на північному схилі. З того часу це місце називають «Сповза». Зсувні процеси періодично повторюються і в теперішній час.

На початку ХХ ст. відомий вчений Л. Ломницький виступав на захист тиса, а перед першою світовою війною княждвірські тиси описує В. Шафер (1913р.). В той час в урочищі «Княждвір» росло 20-30 тис. дерев тиса. Клопотання вчених закінчилось успіхом в 1914 році. Урочище було віднесено до природно-заповідних об’єктів. На жаль, під час першої світової війни цим лісам нанесено великої шкоди, значна частина дерев була вирубана.

Після першої світової війни С. Соколовський та інші вчені виступали за охорону тисового резервату. З часом він був відновлений і в 1932 році розширений.

В 1961 р. на цей цінний природоохоронний об’єкт було звернено увагу обласної ради і взято його під охорону рішенням облвиконкому від 11 лютого 1961 року № 86 «Про охорону цінних пам’яток природи на території області».

Розпорядженням колишнього Львівського раднаргоспу від 29 серпня 1963 року № 1419 та Постановою Президії Академії наук УРСР від 15 січня 1964 року № 3 «Тисовий гай»,  площею 208 га, затверджений пам’яткою природи.

Прогулянка «тисовим лісом», напевно, належить до найбільшої приємності, яку може мати відвідувач. Необхідно собі представити прадавній темний карпатський ліс, де стрункість білих буків змагається із високістю могутніх смерек. В густому затінку ростуть клен-явір, горобина і черемха, а підлісок створюють: дерен, ліщина, ожина, бузина червона. По струхнявілих викрутах, по багатому покриву моху і зелених рослин, а особливо по гладких білих стовбурах буків-велетнів пнуть коси плюща, створюючи на їх тлі, з мозаїки своїх різьблених листків візерунки, які несуть в собі в сонячний день стільки чар. Весною, коли сніг тільки зійде, заквітає земля аметистовими чашечками гірського ландшафту, біло-жовтими підсніжниками і кущами вовчого лика, потім приходять білі анемони, блакитні печіночниці, змінні медунки. Лісовий горошок, формації лісового часнику, конвалії, папороть … Потім буки, які височать над лісом покриваються густою короною листя, а на низ лісу падає морок, для одних рослин він вбивчий, для інших – життєдайний. В такому мороці є найгустіші скупчення молодих ялиць та тису. Серед них ростуть зелені орхідеї, горнятки купи жовтої, шавлії, підлісник європейський, величезне жовтозілля, підмаренник, а понад усе найбільша і найгарніша наша орхідея «венерин черевичок». Де в гущавині значніший просвіт, куди падає більше променів світла, там розквітають лісові лілії, отруйні вовчі ягоди, гірські волошки, костриці гігантські, вероніка дібровна, мати-й-мачуха, там створює густі зарослі хвощ гігантський і тирлич витичниковий. Восени красиво червоніє листя деревного підлісся, створюючи з жовтими тонами листя буків і ліщини. З червоними ягодами калини і горобини на тлі темних ялиць і тису такі яскраві контрасти барв, які тільки осінь створити уміє.

Відновлена дорога яка походить через лісовий масив відвідувачі заказника веде до величної, відреставрованої (2001 році) в гуцульському стилі будівлі – музею природи. Заснованого в 1978 році з ініціативи заслуженого лісівника України Юрченка В.І.

Сьогодні експозиція музею – довершений і цілісний ансамбль інформації з історії краю,відомостей про природно-кліматичні особливості Українських Карпат, різноманітних колекцій рідкісних тварин, птахів, комах, рослин,зразків деревно – чагарниковип порід,корисних копалин, експозиції «Витвори природи».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.