Чому мисливство має право на життя у 21 столітті?

Базове лісовпорядкування – стратегія розвитку лісогосподарського підприємства на найближчі десятиліття
19.02.2020
Стихія завдала шкоди лісовим масивам Прикарпаття
19.02.2020
Показати всі

Чому мисливство має право на життя у 21 столітті?

Проблема настільки велика, що доля мисливського господарства вже вирішується на рівні парламенту

Світ змінюється дуже швидко і життя на планеті у наступні десятиліття буде іншим ніж зараз. Одночасно змінюється світогляд людей та їхня екологічна культура. Щоправда, ці зміни відбуваються дещо по-різному в різних країнах, міського і сільського населення, у людей з інтернетом і без, – пише у своїй статті на НВ Андрій Білоус, доктор наук Національного університету біоресурсів і природокористування України.

З розвитком соціальних мереж — як хороших комунікацій, так і кривих дзеркал нашого життя — протягом останнього десятиліття у поле критики повсякчас потрапляє мисливство. В Україні далеко не всі ще навчилися розрізняти фейки від правди, тому через інтернет вдається поширювати купу інформації про браконьєрів, а винними у всьому лишаються мисливці. Ця проблема настільки велика, що доля мисливського господарства вже вирішується на рівні парламенту.

Та насправді мисливська галузь не така проста, щоби про неї можна було все дізнатися з Facebook. YouTube і приймати доленосні рішення. Мисливство потребує об’єктивного і раціонального розуміння проблем, а не банального й емоційного шквалу критики.

Мисливцям потрібна підтримка парламенту і розуміння всього суспільства

Нижче наводжу п’ять простих та, на мою думку, основних причин, чому полювання має право і повинно існувати у ХХІ столітті.

1. Слід розуміти, що урбанізація створила дисбаланс в екосистемах, тож важливим сучасним завданням мисливства є регулювання чисельності тварин і птахів. Необхідно охороняти рідкісні види і контролювати чисельність хижаків та інвазійних видів. Для прикладу, якщо маємо багато лисиць та інших хижаків — неминучий спалах сказу, якщо забагато оленів — більше смертельних аварій на дорогах. Крім того, лісівникам дуже складно виростити новий молодий ліс, коли багаточисельні дикі тварини постійно з’їдають молоді дерева.

2. Мисливство — це природна початкова школа захисника та рятівника. Підготовка мисливця — це навчання орієнтування на місцевості, правил безпеки і першої допомоги, вивчення вогнепальної і холодної зброї та спорядження набоїв, навики виживання в складних умовах та готовність допомогти будь-кому в складній ситуації чи в лісі, чи на воді. Мисливство навчає бачити і чути те, чого не помічає звичайна людина. Для країни, що потребує надійного військового захисту, важливо мати якнайбільше населення, готового тримати зброю в руках.

3. Мисливці сплачують за те, що беруть у природи. Мисливство — одна з небагатьох сфер життєдіяльності, де люди як фізичні особи сплачують за використані природні ресурси. Кожен мисливець витрачає кошти за придбання дозволу на полювання та добування тварин чи птахів. Ці кошти отримує держава для управління мисливським господарством з метою збереження і примноження фауни.

4. Мисливство — це частина унікальної культурної спадщини усього світу. У різних країнах тисячоліттями формувалися традиції полювання, особливі етичні правила мисливців, кулінарія, таксидермія, зброярство і мода одягу й екіпіровки, а мисливство відображено у тисячах літературних творів, на художніх картинах та у скульптурах. Чого варта лише спадщина мисливського собаківництва. Якщо ви маєте домашнього улюбленця, то найбільш імовірно, що поряд з вами собака мисливської породи. Щоправда, багато мисливських порід вже втратили своє первинне значення, бо люди зробили їх декоративними.

5. Мисливське господарство — це частина економіки. Так, це дуже крихітна частина економіки, але регіональність робить її дуже важливою. Навіть невелике мисливське господарство дає роботу і засоби для існування кільком сільським сім’ям. І ці робочі місця не в Києві чи обласних центрах, а в далеких куточках нашої країни, де кожне робоче місце і хатинка з дітьми — надія на продовження існування рідних сіл-хранителів української культури і побуту. На національному рівні це може бути ціла індустрія виробництва зброї, набоїв, спорядження та одягу. У всьому світі популярний мисливський туризм, однак Україна через невдалі рішення вже перестала бути цікавою для іноземних туристів. Та й заможні українські мисливці все частіше їдуть полювати і оплачувати послуги в інших країнах Європи.

Для самих же мисливців полювання — це життя. Частина природного циклу, що давно перестала бути вирішальною для існування людей, але яка забезпечує нерозривний зв’язок людини і дикої природи. Мисливство — це передусім щира повага до диких тварин і птахів, безмежна любов до лісу, боліт і луків та постійне вивчення природи.

Перед мисливським господарством стоїть дуже складне завдання провести реформи, побороти браконьєрство і підвищити норми етики. У цьому мисливцям потрібна підтримка парламенту і розуміння всього суспільства.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.