Гарні ліси – з елітного насіння
20.07.2021
Шановні працівники та ветерани лісового господарства!
15.09.2021
Показати всі

Дикі тиси часів Данила Галицького

Коломийський лісгосп створював і доглядає найбільший в Україні та й у Європі тисовий заказник.

 Не кожне село назвуть Княждвором.

Сьогодні лише легенди і народні перекази розповідають про значні історичні події, які дали таку гарну назву стародавньому прикарпатському поселенню. Пов’язані вони зі спадкоємцями давніх аристократичних титулів Галицько-Волинського князівства і з самим великим князем Данилом Галицьким, який цілком міг облюбувати для полювання і відпочинку ці дивовижні тисові ліси.
Княждвір, що поблизу Коломиї, вперше згадано в літописах 1461 року. Саме в ті далекі часи з насіння стародавніх тисячолітніх тисів тільки-но почали проростати молоді пагони тисових дерев, які ми зараз бачимо у заказнику загальнодержавного значення «Княждвірський».
Розташований він на 208 гектарах лісфонду Печеніжинського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство», що входить в структуру управління Івано-Франківського ОУЛМГ. Більше півтори тисячі тисів зростають на площі у 70 гектарів.
«Це найбільший осередок тиса ягідного не лише в Україні, але й у Європі, – розповідає директор ДП «Коломийське ЛГ» Василь Синітович. – Ми доглядаємо, охороняємо заповідний ліс, щоб він перейшов до наших нащадків у своєму первозданному вигляді. Кожне наше лісництво зробило свій внесок в упорядкування цього ботанічного заказника, який, без перебільшення, є національним надбанням. Ці ліси мають велику історичну, наукову, естетичну цінність».

Тис бачив динозаврів

В Карпатах осередки дикого тиса зустрічаються вкрай рідко. Окрім нашого Княждвору є ще тисові куртини в долині гірського потоку у Великих Татрах Словаччини, а також 1500 дерев на Закарпатті, в урочищах Велика і Мала Уголька. Дикий тисовий ліс зростає по сусідству на Буковині поблизу села Тисів в урочищі Чернівецького лісгоспу «Тисовий яр», який також має заповідний статус.
Тис ягідний зараховано до зникаючих деревних порід, він у Червоній книзі України. Це релікт третинного періоду (з’явився 65 мільйонів років тому), довговічний, може доживати до 4 тисяч років.
Проте так довго жити карпатським тисам не судилося. Усе через їхню цінну деревину. Вона дуже тверда, довговічна і водночас пружиниста. З тису здавна робили луки, іншу зброю, будували фортифікаційні укріплення, кораблі. Королівські трони, єгипетські саркофаги і раки для мощів святих – також з нього.
Особливо цінували хати з тису, бо він має сильні бактерицидні властивості. Колись гуцули сплачували данину австрійському цісарю саме тисовими колодами.
Але молоді пагони, кора і особливо стара хвоя таки містять токсини. Тому тис отруйний для людини і багатьох тварин. Існує повір’я, що можна смертельно отруїтися, випивши вина з тисового кубку. Про це є безліч легенд та літературних детективно-шпигунських історій.
Сьогодні тис ягідний в українських, зокрема в прикарпатських лісах – це зазвичай поодинокі дерева. Тим більша цінність коломийського тисового Княждвору і тим вагоміша праця коломийських лісівників, зокрема Печеніжинського лісництва. Вони суворо виконують усі вимоги положення про охорону пам’яток природи України, проводять охоронний догляд заповідної території. Ніяких рубок тут не ведуть.
Заповідний тисово-буково-ялицевий ліс має ще й берегоукріпне значення на крутих схилах річки Прут. Зсуви тут були такими частими, що в народі цю місцину назвали цікаво – Сповза.
«Отак кілька років тому сповзла в урвище частина лісової дороги. Нам довелося заново відновлювати зруйновану ділянку», – розповідає лісничий Печеніжинського лісництва Микола Ткачук.

Подяка і шана коломийським лісівникам

 У горах Верховини, на Закарпатті знаходили тисові пні діаметром 120-180 см. Їх навіть демонстрували на світових виставках як дивовижні раритети природи.
Дикі тиси Княждвірського заказника тонкостовбурні і зростом невеликі, бо ще зовсім юні – їм десь 600 років. У рік приростають в діаметрі всього на 1,5 міліметри.
«Відновлюються тиси самосівом з ягід, ростуть дуже повільно, – розповідає головний лісничий ДП «Коломийський лісгосп» Володимир Рошнівський і показує на тендітні малі сіянці, що пробиваються голчастими гілочками крізь опале букове листя.
Тінелюбиві тиси облюбували собі життєвий простір на стрімких схилах у другому ярусі під щільним наметом 160-річних буків і ялиць. У лісовій гущавині заповідника, подалі від людських очей, є цар-бук, який ледь можуть охопити чотири чоловіки.
У найспекотніший день в цьому первозданному лісі прохолода, тиша і спокій. Сюди їдуть звідусіль на сімейний відпочинок і на пізнавальні екскурсії.
Працівники Коломийського лісгоспу облаштували гарні місця відпочинку з альтанками, декоративно огородили лісові джерела, зробили на екскурсійних стежках сходи, що ведуть до оглядових майданчиків, з яких відкриваються найцікавіші і мальовничі місця Княждвірського заказника. Шкода, що відвідувачі не зажди цінують працю лісівників. Доводиться заново лагодити зруйновані бильця і лавиці, прибирати сміття.
Попри все гостям тут завжди раді. Для них діє Музей природи. Він розташований у будівлі зі зрубу у істинно гуцульському стилі. Цей дивовижний будинок також постав завдяки місцевим лісівникам.
Заснували музей у 1978 році за ініціативи Володимира Іполитовича Юрченка, який був на ті часи заступником директора з лісового господарства Коломийського лісокомбінату.
«Запрошуємо дітей, школярів до наших експозицій, – зазначає екскурсовод Музею природи Людмила Щербакова. – Розповідаємо їм про звірів, пташок, які є в наших лісах, про всі рослини, мінерали. Вони повинні цінувати природу і знати, в якому багатому краї живуть. Обов’язково також називаємо прізвища тих, хто створював наш музей і весь тисовий заказник».
Багато праці, знань та енергії в організацію ботанічного заказника «Княждвірський» та у збереження диких насаджень тиса ягідного вклали у різні часи, окрім вже згаданих у статті лісівників Коломийщини, також А.П. Мартинюк, Б.А. Геращенко, І.П. Равлюк, П.С. Скочеляс, М.Й. Кудляк, А.В. Сметанюк, В.М. Беркещук.
Ті малі пагінці тису, що борються зараз за життя у дикому лісі, стануть дорослими деревами у тисовому Княждворі аж у 27-му столітті. Увесь цей час усі прийдешні покоління будуть дякувати коломийським лісівникам за збережене диво природи.

 Цікаві факти

* Заповідник загальнодержавного значення «Княждвірський» утворено 28 жовтня 1974 року.
* Рід тисів включає 8 видів, поширених в Європі, Північній Африці та Північній Америці, Східній Азії. В Україні росте лише тис ягідний. Єдиний з хвойних дерев родить не шишками, а ягодами, які мають яскраво-червоний колір.
* Дерева тису ягідного мають стать. На одних ростуть жіночі квіти, на інших – чоловічі.
Пресслужба ДП «Коломийський лісгосп»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.