Коломийські лісники висаджують дерева та заготовляють лісове насіння (Го…
04.03.2012
Пам’яті нескорених
06.03.2012
Показати всі

ПРО ЩО МОВЧИТЬ РУНГУРСЬКИЙ ЛІС

     Героїчна історія нашого народу складається із мільйонів історій окремих сіл, родин, українців. І від того, як ми про це пам’ятаємо, залежить майбутнє не тільки кожного з нас, а й усієї української нації. Про що мовчать прикарпатські ліси добре знають не тільки краєзнавці.   Має свою незабутню історію і урочище Юрашеве на присілку Петричьива у Рунгурах. Тут у буремні часи темні лісові звори ховали у криївках і місцевих, і сторонських повстанців. 9 лютого 1951 року кривавою сторінкою увійшло в історію села – підкуплений зрадник виказав енкаведистам схований під снігом прихисток українських вояків. Чотирма автомобілями прибув до лісу винищувальний батальйон із Печеніжинського гарнізону, коломийські енкаведисти, всього понад сотня карателів. Поперед себе пустили місцеву юнь, змусили розкопувати мерзлу землю. Над входом у криївку підірвали міну. Ось як описує автор подальші події у книзі «Рунгури»: «…настала моторошна тиша, яку розчахнули три короткі автоматні черги і один окремий сухий постріл, що донеслися з криївки…» Ще дві гранати полетіли в криївку. Коли дістали закривавлені тіла, столітні буки вжахнулись людській жорстокості, схиляючи крони перед світлою пам’яттю одинадцятьох загублених молодих душ…
З того часу минули роки. Рідні встановили хрест на місці трагедії, щороку на Покрову тут відбуваються богослужіння. А недавно з ініціативи Коломийського Держлісгоспу, який очолює Василь Синітович, на місці загибелі повстанців почали відновлювати криївку. Працівники лісу облаштували дворівневу дерев’яну конструкцію, передбачили захист від води, засипають усе грунтом, аби ззовні усе було так, як у ті неспокійні часи. Робота кипить, лісгоспівці мають намір відкрити криївку 14 жовтня, на Покрову, у День 75-ліття УПА і День захисників  України. Всередині облаштують музей, де героїчне минуле переплітатиметься із не менш звитяжним сьогоденням нинішніх борців за волю України. Щоби нащадки пам’ятали…

Валентина БЛИЗНЮК.Газета “Вільний голос”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.